Як псeвдoрeфoрмaтoри з пoдaткoвoгo кoмітeту нaцілились ліквідувaти «сxeми» нa ринку нeруxoмoсті aбo істoрія прo тe, чoму oпeрaтивнe лaтaння дірoк бюджeту призвeдe дo зрoстaння цін нa квaртири тa дoвгoстрoкoвoгo пaдіння в будівeльнoму сeктoрі.
Eкoнoмічнa кризa пoтoчнoгo рoку, пoв’язaнa з пaндeмією, нeгaтивнo пoзнaчилaся нa ситуaції прaктичнo у всіx гaлузяx eкoнoміки більшoсті крaїн світу, у тoму числі у будівництві. Як відoмo, будівeльнa гaлузь є фoндoутвoрюючoю, a oснoвнe її зaвдaння – зaбeзпeчeння інвeстиційниx нaмірів зaбудoвників якіснoю прoдукцією. Вoднoчaс, вoнa пoвністю зaлeжить від зaгaльнoгo eкoнoмічнoгo стaну – фінaнсoвиx мoжливoстeй бюджeтів усіx рівнів рoзвивaти сoціaльні тa інфрaструктурні прoeкти, підприємств тa організацій – створювати нові і технічно переоснащувати існуючі потужності, населення, яке потребує поліпшення житлових умов, як основного інвестора будівництва житла. Крилата формулировка – «держава, яка не будує, безлюдный (=малолюдный) має майбутнього» історично підтверджена прикладами багатьох країн світу.
Слід зазначити, що угоду кому) України, як і для багатьох країн світу, це малограмотный новина. Дещо подібне истощено) місце під час фінансової кризи 2008-2009 років, если обсяги будівельно-монтажних робіт ровно по відношенню до 2007 року впали більш ніж у двічі, а прийняття в експлуатацію житла як важливого індикатора стану справ у галузі та фінансових спроможностей населення – бери 40%.
Це спонукало девелоперів до самого пошуку нових шляхів у фінансових механізмах забезпечення житлового будівництва – возьми ринку з’явився інститут спільного інвестування.
Окрім того, чрез незадовільну ситуацію з курсом валют, неможливість отримувати дивіденди від банківської системи девелопери почали направляти залишкові кошти сверху будівництво житла, про що я нещодавно пространно розповів у статті «Київ увійшов поперед міст лідерів по динаміці цін бери нерухомість: до чого варто приготуватись покупцям».
Такі чертеж, загалом, дали можливість протягом 2010-2011 років наростити обсяги будівництва нового житла майже в 70%.
Не можна залишити мудра увагою також те, що залучення коштів вследствие інститут спільного інвестування призвів ще поперед одного позитиву – детінізації, неведомо зачем як суттєво зменшився притік інвестицій з-вслед за меж України, зокрема з Кіпру. Адже всі розуміли, що це безлюдный (=малолюдный) іноземні інвестиції, а гроші вітчизняних забудовників, які вони виводили в офшорні зони.
Наразі наші «чудові реформатори» вирішили цю систему зламати і заширять звичайний механізм оподаткування возле залученні фінансових ресурсів у будівництво житла посредством інститути спільного інвестування.
Давайте проаналізуємо ситуацію у цифровому вимірі. Из-за підсумками другого кварталу поточного року, як, давно речі, і за останні роки, частка будівництва у валовому внутрішньому продукті склала всього 2,5%. Быть цьому будівельні роботи у житловому секторі визначаються получи рівні 18% від загального обсягу будівельних робіт. Тобто, у валовому внутрішньому продукті житлове будівництво следовать підсумками ІІ кварталу складає 0,45% альбо приблизно 4 млрд. гривень. Як бачимо, немає теми угоду кому) дискусії, адже слід пам’ятати, що у даному випадку залучені у будівництво кошти є коштами населення, направленими получай придбання квартир.
Можна проаналізувати ситуацію і з іншого боку. Минулого року було введено в експлуатацію близько 5,2 млн. кв. метрів житла у багатоквартирних житлових будівлях. Якщо вважати, що середньостатистична вартість 1 кв. метра житла в цілому в соответствии с Україні складає приблизно 15 тис. гривень, а собівартість дорівнює десь 75% від загальної вартості, в таком случае з точки зору оподаткування мова йде насчет приблизно 19 млрд. гривень, з яких податок получи и распишись прибуток в розмірі 18 % складає 3,4 млрд. гривень. Однак, дійсно девелопери, що залучають кошти чрез інститути спільного інвестування, сплачують податок получи и распишись дивіденди у розмірі 10,5 відсотків. Тобто, різниця складає 1,4 млрд. гривень. Вместе з тим, слід мати нате увазі, що залучення коштів с подачи інститути спільного інвестування використовують лише спутница жизни забудовників, в основному в місті Києві. Таким чином мова йде ради можливе недонадходження податку у розмірі 700 млн. гривень, яке, до самого речі, має відтермінований образ.
Поки що ми вели мову ради кошти, отримані від продажу квартир. А в цю тему потрібно подивитися з іншого боку. Сьогодні нате будівельних роботах задіяно 272 тис. осіб. Окрім того, є промисловість будівельних матеріалів, є будівельна індустрія, яка випускає будівельні конструкції та вироби, є район будівельного машинобудування. У цих підгалузях загалом працює близько ста тисяч фахівців. Це якщо крутить баранку мову виключно про виробництво.
Але всі ми розуміємо, що після введення в експлуатацію об’єкту житлового ли громадського призначення, населення придбаває устаткування, обладнання, меблі. Об’єкти промислового та переробного характеру вимагають нового технологічного обладнання, машин та механізмів. Іншими словами слід пам’ятати, що кожне робоче місце у будівництві призводить поперед потреби появи додатково 6-7 осіб робітничого та інженерного персоналу у багатьох галузях економіки – любое залежить від функціоналу того чи іншого об’єкту.
У своєму посланні давно Парламенту 20 жовтня цього року Руководитель України означив, що керівництво держави планує підтримувати в першу чергу ті галузі економіки, які дають мільтиплікаційний ефект. Як бачимо, впредь до таких галузей якраз відноситься будівництво.
Однак, складається враження, що «псевдореформатори» невыгодный чують або не хочуть чути послання Президента, а прикриваючись популістськими фразами, прагнуть знищити тетуся, що створювалося роками та забезпечувало цей мультиплікатор.
Линия чому позиція Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики виглядає більш ніж дивною. Ми нібито зробили висновки з минулої кризи, ровно знаємо, що може втримати галузь, створити робочі місця та змусити працювати економіку і приймаємо протилежні рішення.
Недолугість пропозицій «реформаторів» полягає ще й у тому, що получай сьогодні держава не створила належних умов исполнение) залучення коштів на житлове будівництво минуя банківські установи. Навіть іпотека під 10% річних далеко не дає можливості пересічному громадянину з його середньомісячним доходом придбати собі більш-менш пристойне житло. Це означає, що частина людей, які прагнуть покращити свої житлові умови, несложно не зможуть цього зробити.
І нате останок. Треба чітко розуміти, що забудовник, девелопер, взагалі представник бізнесу працювати собі у збиток никак не буде. Виходить у них Вотан шлях – підіймати вартість квадратного метра, що означає перекласти «новації з оподаткування» бери плечі пересічного громадянина, який прагне поліпшити свої житлові умови. Фактично, псевдореформатори захотіли швидко отримати гроші від великих та «жадібних» забудовників, але насправді в черговий в одно прекрасное время «залізли» у кишеню до простих українців.
